Цитата #2140 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Ми рушили до запасного хідника, ведучи за собою осиротілих коней. З боку «червоних кашкетів» не чути було ніякого шуму. Очевидно, їм теж хотілося жити. Ми з Фершалом перейшли болото і вибрались на сухе. Тут нас чекали Вовкулака, Біжу, Ходя, Ладим, Василинка, Невіруючий Хома, Цокало, Гриць, одноокий Карпусь. Нас зосталося одинадцятеро. Про Сутягу я хлопцям сказав те саме, що й Фершалові, бо, перш ніж сказати правду, мусив дещо з'ясувати.

Просмотров: 1

Командувач Чорноморської повстанчої групи генштабу полковник Гамалій.

Просмотров: 2

— Китаєсь, — погодився Ходя. — Козяк. А ти хтьо?

Просмотров: 1

Тепер можна було й спочити. «Червоні кашкети», якби й дошукалися нашого сліду, то не пішли б у драговину проти ночі.

Просмотров: 0

— Розвидняється, — Загородній дивився у пройму дверей.

Просмотров: 0