Цитата #2917 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Ходя, сюди! — закричав Ворон. — До мене!

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— От і все, — прошепотів Ілько. — Ні хреста, ні горбочка.

Просмотров: 3

— А що, заберемо цього ходю[*] з собою? Може, обтешемо і вимуштруємо, як собаку.

Просмотров: 5

Вовкулака, не зводячи очей з Касатонова, ковтнув слину. Він уже прикидав собі, як і кого посилатиме в «земельний комітет».

Просмотров: 5

— Ні, навіть не здається, а… я ж кажу, таке відчуття у мені живе. Що я народила цю дитину від тебе. Що Бог нам послав її не випадково. Тут є якесь знамення.

Просмотров: 4

Довгов'язий ще довго лементував, зіпав, погрожував, і з його криків стало зрозуміло, що вони знайшли могилку в Гунському лісі за двадцять кроків на схід од старезного дуба. Знайшли, роздовбали вже мерзлу землю і таки докопалися до труни, відкрили її, та замість небіжчика знайшли тільки бриля, вишиванку й оту глумливу записку, яка дістала чекіста Гоцмана до самісіньких печінок: «Ангели вкрали».

Просмотров: 1