Цитата #2296 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Тут уже козаки засміялися, та не до сміху було В'юнові.

Просмотров: 7

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Хочеш ряжанки? — Вона пам'ятала його забаганки.

Просмотров: 3

Якщо Веремієвого воскресіння не сподівався сам Чорт, то Чорний Ворон і поготів. Тепер він не мав права навіть вагатися, їхати чи не їхати до Ірдинських боліт. Мусив дати звіт Веремію про долю Ярка. Розповісти по щирості, як усе вийшло, і ще не вгадано, як на те подивиться Веремій. Казна-що — замість радіти, що отаман живий, Ворон знетямлено дивився на Сутягу.

Просмотров: 4

— У Шідловци? — він здивовано позирнув на свого напарника. — Па-моєму, он заврался! Кажєтса, ми паймалі шпіонов.

Просмотров: 1

— Тобто? — майже з докором повернувся до мене смушевий капелюшок.

Просмотров: 4

— А сам я скоро повернуся! — гукнув до козаків. — Роботи по зав'язку!

Просмотров: 2