Цитата #1937 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Ну, звісно, та ще й такому, як ти, — знов кольнула його Євдося.

Просмотров: 2

— Невже ви нас г-гастгєляєтє? — із тремтячим подивом запитав Сєня, коли його виводили в першій трійці разом із Красуцьким та Сиром'ятніковим. — Це буде вашою великою помилкою. Ви могли б нас обміняти…

Просмотров: 0

— Ваша обережність заслуговує схвалення, — сказав Завірюха.

Просмотров: 0

Мовчи. Ти, чоловіче, просто не знаєш, куди подіти хвилювання, тому думаєш казна-що. Ось ти побачив чорногуза, що так старанно щось вишукує на болітці проти ночі, і, згадуючи легенду про чоловіка-лелеку, міркуєш собі, що якби Лящ зостався живим, то швидше за все перекинувся б на цього цибатого птаха, схожого на людину. Навіщо йому, Лящеві, пугикати сичем, віщуючи лихо, якщо воно вже скоїлося? Ген бовваніє у сутінках його стодола, і від самого її вигляду тебе переймає неспокій.

Просмотров: 1

— Обикновєнноє любопитство, — силувано всміхнувся Птіцин.

Просмотров: 3