Гупало для годиться трохи покрутив носом, почухав корінець оселедця, та потім також зголосився підлягати Загородньому, навіть якщо той зараз накаже засолити на зиму сто діжок червоноголової капусти.
Ми ще не встигли роззирнутися, як уже опинилися на крутому схилі берега і майже скотилися прямо до річки. Та не до річки, а просто в руки вартовому привела нас бісова молодиця.
Загородній поволі її прочитав. Навіть, шельма, всміхнувся. Тобто він весь час усміхався, але цього разу подивився на Курського з відвертим і навіть довірливим усміхом.
— Ви держитесь ще нівроку, — сказав Гриць. — Навіть на конях.
На мить полковник Манжула зустрівся зі мною очима, примовк і, стиснувши губи, сумно покивав головою.
— Тільки вкупі з Росією вільна Україна возможна, — сказав Дибенко. — Тому помогти голодним…