Цитата #2683 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Потім я розповів, як загинув запроданець Завірюха, — нехай же втішаться душі убитих ними… Коли віддав славу Козубові і Захарку, вперше побачив, як плаче Біжу. Козаки, ховаючи очі, ще нижче схилили голови. Не знаю, чи хтось завважив, що я не згадав Сутягу.

Просмотров: 6

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

На тому місці щось ніби чорніло — схоже, там лежав убитий кінь, однак у Ворона з'явилася легенька надія: а раптом? Він залишив Гриця на узліску, а сам поїхав у поле. Ні, Вовкулаку забрали. За вбитого лісовика їм належала винагорода. А кінських трупів було два — того скакуна, що наскочив на Воронову «кукурудзу», і…

Просмотров: 3

— Усе, — повторив Ілько, і його худорляве, гостре, як у брата, лице жалісно скривилося.

Просмотров: 0

Ворон хотів узяти його на руки, та, помітивши над собою Вовкулаку, вискочив на коня.

Просмотров: 14

Той теж зліз на землю і покірно пішов поперед Ході до табору. Йому не треба було показувати дорогу, він, видно, добре знав, куди веде його китаєць.

Просмотров: 14

— Всьо оружіє на пол! Клуб окружон і в случає сопротівлєнія будєт забросан гранатамі!

Просмотров: 11