2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Я подивився туди, куди Кузякін витріщив свої балухи. Нічого дивного там не було — просто Ходя замість того, щоб закурити, розірвав цигарку, висипав тютюн на долоню й, запхавши до рота, почав жувати. Напевно, комбриг Кузякін не знав, що тютюн ще можна вживати і в такий спосіб, ну, може, трохи не такий тютюн, але за воєнного часу перебирати не доводиться.
Просмотров: 5
Увечері після заходу сонця Ганнуся низько запнулася хусткою, щоб менше хто її впізнавав, як зустріне когось, нап'яла стару свиту, взула розтоптані чоботи — бабуся та й годі, — зрихтувала до кошика трохи харчів — шматок сала, хліба, кілька варених картоплин, навіть горнятко борщу. В останню мить ще згадала за свічку, взяла сірники й вирушила до Високої Греблі.
Просмотров: 4
Знеможена, вона так довго мовчала, що він скучив за її голосом.
Просмотров: 4
Ларіон, довго не розбалакуючи, повів їх у бік села Водяного.
Просмотров: 2
— Бачу. Я також із народу гнаного, тому й співчуваю вам.
Просмотров: 3
Я постановив зібрати все своє добро і відійти до Графського лісу.
Просмотров: 0