Коли Біжу й Ходя зайшли в олійню, я саме знайшов алюмінієву кварту. Пити чарочками нам не було коли.
— В аґнє нє гаріт, а в водє, інтєрєсно, тонєт?
Той, що стояв перед нашими кіньми, від'їхав убік, і я тріпнув віжками: но-о-о!
Кацапчуки нам трапились ялові, не опиналися, відразу повіддавали зброю і роздяглися так швидко, ніби їм розтопили лазню.
— Потім — це коли? — з притиском повторила вона.
— Саме на таких могилах і проростає мета.