Цитата #142 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Гальперович, трохи оговтавшись, попросив мене відійти убік поговорити віч-на-віч.

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— До весни? — подивилася йому глибоко в очі.

Просмотров: 3

— Ось ти вважаєш мене перебіжчиком, що пішов служити до більшовиків. Зневажаєш, осуджуєш…

Просмотров: 0

Розшморгнувши зав'язку, вона показала «сестрі Ользі» торбину і, коли та нахилилась, жбурнула їй межи очі жменю борошна. Нишпорка відсахнулась, затуливши лице руками, й наступної миті Дося вгатила її ногою в живіт. «Сестра Ольга» перекинулась навзнак, та швидко схопилася на рівні. Запорошена борошном, схожа на поторочу, вона вихопила з-під ряси револьвер. Дося не любила револьверів. Грушківська козачка Дося Апілат любила шаблю. Розгубившись, вона заточилася і вперлася спиною у двері льоху.

Просмотров: 5

— Он як. Тоді вибачай. Наш лісовий режим посту не передбачає.

Просмотров: 5

— Пане отамане… — почув зляканий голос Гриця. — Ви живі?

Просмотров: 2