Потім я наказав збиратися. Поїдемо до Холодного Яру. Туди, де заховано наш бойовий прапор. Узяти з собою все, що зможемо, а решту сховати.
— Вопрос нє ка мнє. Бєжім, а то нам разє што ліліпутка астанєтся.
— Паєхалі с намі, мілашка! Апазнаєш труп сваєво бандіта!
У жовтні день короткий, ще швидше згасає він попід лісом.
— Молодці, — похвалив Чорний Ворон, — добра робота. Тільки занесіть це стерво чимдалі, щоб не смерділо.
Досі не можу собі пояснити, що то за радість така була перед кожним боєм, яка тремтіла в усьому тілі, мовби жива істота.