— Це вже не війна, а так… — махнув рукою Дибенко. — Яка може буть війна без армії?
Чортівня! Якби Ворон вірив у забобони, то подумав би, що хлопець перекинувся у вовка… Він згадав вовчука, якого Вовкулака торік пригодував біля їхніх землянок. Невже сіроманець знайшов свого благодійника на новому місці? Але чому Вовкулака виходив до звіра потайки? І де він зараз?
— Пастойтє, ми так і пагаваріть нє успєєм, — сказав Птіцин.
— Мені кажиця, — сказав Дибенко, — нам пора випить.
— Бо я пташка перелітна, а світ цей такий маленький. Я тільки щодня молилася, щоб ти не загинув.
— Тій, тій. Ти хоч зрадника зарубав, а я птицю невинну.