— Гаразд, — сказав Ворон. — А за дитину не турбуйся. Я знаю, де її заховати.
Загинув Матвій Момот, найстарший із трьох мурзинських братів. Двоє молодших довго несли його на руках, «щоб не так боліло», але Матвію вже було однаково.
Дося провела пальцями по його бороді, злегенька торкнулася вуст.
Птіцин дістав з-за спини парабелума, підійшов до дверей, прислухався. Потім різко їх відчинив.
— А Дося давно навідувалася? — спитав Ворон, пропускаючи Євдосину шпильку повз вуха.
Уночі загін вирушив на Білозір'я. Їхали вже не чортовим числом — чотирнадцятим став «дикий» Гриць. Любо було дивитися, як він хвацько тримається на коні, що дістався йому від отого безбожника, котрого встрелила блискавка на вершечку гори Стрилиця.