Цитата #2808 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Спочинь, моя пташко. Незабаром нам вирушати.

Просмотров: 3

— Як же ти його нагледів, того пістолета? — нарешті спитав Козуб.

Просмотров: 0

Спершу грали на «погони», потім на щиглі (ну, як діти), тоді на якісь дрібні речі, а коли В'юн програв Козубові свого «штаєра», отаман розізлився украй. Він відклав убік томик Гамсуна, якого перечитував удруге, бо на цю зиму не встиг запастися книжками — окрім «Кобзаря», в його польовій бібліотечці була ще збірка драматичних творів Лесі Українки, подарована Тіною (чи не її рукою в «Одержимій» підкреслено рядки: «Месія: Що значить, жінко, віддати душу? Міріам: Значить — буть готовим загинуть за любов»), завалялася також «позичена» у більшовиків книжечка «Три мошенника» про Мойсея, Христа і Будду й ось цей томик Кнута Гамсуна, якого Ворон відклав убік, почувши, до чого дійшла вже гра.

Просмотров: 3

В'юн, без того блідий, став схожий на мумію.

Просмотров: 4

— Добрий вечір, брате! — сказав Вовкулака.

Просмотров: 3