Цитата #2524 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— У Головного отамана інші завдання, — сказав я.

Просмотров: 1

Але ж він побачив, як в'яжуть його брата, та хай би навіть не брата, в'яжуть боровицького отамана Павла Солонька, який щойно журився за розірваними штаньми, сердився, що Василь навішав йому погонів, а тепер прощався з життям. І якби ж то тільки з життям! Попереду були катування в чекістських мордовнях, де, перш ніж стратити, тобі виколють очі й відріжуть язик. Василь це знав, може, краще за інших. Знав. І, йдучи на свій рішенець, не вагався ані секунди.

Просмотров: 2

Коли до лісу зоставалося кроків із двісті (леле, таке вже було!), раптом полетіла сторчма Вовкулачина Тася. Куля влучила їй у білу «панчішку», й Тася так упала з розгону, що з моторошним іржанням ще довго сунулася по траві, а Вовкулака, вилетівши із сідла, котився поперед неї.

Просмотров: 1

— Звідки ти взяв ту дівчину? — раптом озвалась вона.

Просмотров: 1

— Слухай, давай хоч тебе з дитиною заховаємо, — Чорт показав совиними очима на колиску.

Просмотров: 1