Цитата #2299 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

В'юн востаннє цвьохнув шомполом і відвернувся — на його лобі поблискували крапельки поту. Козуб і далі лежав, ніби, втративши лік ударам, ждав наступного. Нарешті підвівся, дістав із кишені «штаєра» і подав його В'юнові. Потім каламутними очима подивився на Ворона.

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Ти часом не привид? — вона під'їхала до Чорного Ворона впритул, і тепер у її очах посміхалося двоє лагідних янголят. — Можна доторкнутись до тебе?

Просмотров: 2

Служба така: повертався до хати, коли сільські люди вже сплять, а до того ж мав свій окремий вхід, бо чималий попівський будинок був на два ґанки.

Просмотров: 1

— Ето ужасно. Я жє вам нє мужчіна, чтоби са мной так абращаться.

Просмотров: 1

— Давай десь заскочимо, якщо вже на конях.

Просмотров: 0

— Не страшно було їхати з таким документом зоною, яка оголошена поза законом?

Просмотров: 1