Цитата #2671 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Цить! — гримнув Вовкулака на Біжу, аж той голову втягнув у плечі. — Мовчи, коли тебе не питають. Це тобі не Хранція!

Просмотров: 1

— Як нащо? Філіц дав би тобі укола, приклав би мазь. А так… Ще й зараження може бути.

Просмотров: 3

— Всього п'ять? — перепитав Ворон. — Пильнуй і далі.

Просмотров: 3

— З яких це пір на Кацапщині завелися китайці? — спитав я.

Просмотров: 3

Та ми, не оглядаючись, вийшли на царину й побачили хату під червоною бляхою, де біля воріт, як і попереджав нас отець Тимофій, стояв гурт червоноармійців, і навіть на перелазі сиділо двоє з рушницями, а побачивши, що ми намірилися зайти на подвір'я, вони чемно розступилися в різні боки. І ми безпечно пішли прямо до хати, постукали у двері, та ніхто не відгукнувся, ніби там було порожньо. Ми вступили до сіней і ще раз постукали, а тоді вже зайшли до хати й побачили на ліжку під грубою підстаркуватого сивого чоловіка. Це й був Ничипір Петриченко, який через тяжку недугу давно впав на ноги. Великий статурою і широкий у кості, він мав довге волосся й сиву, аж білу бороду — видно, не так літа, як лежання зробило з нього діда.

Просмотров: 5