Цитата #1269 из книги «Залишенець. Чорний ворон»

— Молодець! А ще придурюєшся, що ти не отаман. Ми, Денисе, прийшли до тебе не ляси точити. Настала година, якої ми всі не могли діждатися. Веди нас до загону, сотник Завірюха має серйозну розмову.

Просмотров: 5

Залишенець. Чорний ворон

Залишенець. Чорний ворон

Еще цитаты из книги «Залишенець. Чорний ворон»

Лящали перелякані свині, кудахкали кури, протяжно ревла корова, і серед того ревища почулося моторошне, нутряне іржання коней, яких вони зачинили на ніч в повітці.

Просмотров: 5

— Якщо не гребуєте, то давайте мені дитину, — ніби вгадуючи мої думки, мовила вона. — А самі роздягайтеся. Мене звуть Євою.

Просмотров: 4

— Навчиться, — сказав Цокало і багатозначно цокнув язиком. — Чуєш, як верещить?

Просмотров: 5

— Ну, добре, — сказав його брат Біжу, — причепити ти її причепиш, тут великого розуму не треба. Але як же ти будеш цілитися, голова твоя й два вуха? Ця ж лійка і мушку затулить, і того, в кого стрілятимеш.

Просмотров: 2

Ворон не знав, що й думати. Заклавши великі пальці обох рук за ремені портупеї, довго і важко дивився на Сутягу.

Просмотров: 1