Мружачись на сонце, оглядаю подвір’я: комора, сінник, хлів, стайня — усе справне, добротне. Рветься пес кудлатий на ланцюзі, скавчать хорти в псарні за будинком, кукурікає півень у хліву.
— Російська страховка — найкращий захист від кіберпанків.
— Зараз дізнаємось, — Бутурлін підходить до столу, сідає в робоче крісло. Дає команду голосом: — Письменників до мене!
— Аж ніяк. Просто в цій фільмі багато крові.
— Завели — відкуп, відкуп… Якого біса мені копати під відкупи? Там палицю не зрубаєш, а ґуль наб’єш…
— Загалом і в цілому — було гарно, — підсумовує Батя. — Правильні рибки!