— У мене, графе, від опричнини секретів нема, — спокійно Батя відповідає, знак банщикам подає. — Шампанського?
— Ні, Потрохо. Мені сьогодні ще в Тобол летіти, а потім у Москві зірку гасити.
Набирає Трохим номер, з’являється неподалік заспано-перелякана пика в окулярах.
— Стривай… — замислюється вона. — Чого, ти сказав, Нарасковія хотіла?
— Борисе Борисовичу, ти в курсі моєї ситуації?
— До нас він сюди під’їде. У лазеньку. Попаритись і захисту попрохати.