2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
І щоразу, стоячи в Успенському зі свічкою в руці, думаю я думу таємну, крамольну про одне: а якби не було нас? Чи впорався б Государ сам? Чи вистачило б йому стрільців, та Таємного Приказу, та полку Кремлівського?
Просмотров: 5
Проводять мене безшумні стражники в камінну палату. Сутінки тут, тихо. Тільки дрова в каміні широкому горять, потріскують.
Просмотров: 5
Тимоха спритно пристібає голову до бампера «мерина», мітлу — до багажника. Прикладаю долоню до замка «мерина», дах прозорий вгору підіймається. Всідаюся на напівлежаче сидіння з чорної шкіри. Пристібаюся. Заводжу двигун. Тесові ворота переді мною відчиняються. Виїжджаю, мчу вузькою прямою дорогою, оточеною старим, засніженим ялинником. Краса! Чудова місцина.
Просмотров: 3
Прибираю мобіло. Гашу недопалок. Уже оголосили посадку.
Просмотров: 5
— Іване Івановичу, відчиняй. Відчиняй по-хорошому!
Просмотров: 3
Мовчить Государиня. П’є шампанське. Зітхає. Так, що піна у ванні погойдується.
Просмотров: 3