Цитата #416 из книги «День опричника»

Кінець — ділу вінець. Зробив діло — молись сміло.

Просмотров: 3

— Знаю, — невдоволено бурчу, хоч, якщо чесно — забув.

Просмотров: 3

Вирулюю на бульвари, потім — знову через міст Кам’яний у підземну Калузьку-2. Широка вона, рівна. Витискаю 260 верст на годину. І через вісімнадцять хвилин під’їжджаю до Внуковського аеропорту. Ставлю свій «мерин» на державну стоянку, проходжу до зали. Зустрічає мене дівиця в синій формі «Аерофлоту» з аксельбантами, із шиттям срібним, у ботфортах і рукавичках із білої шкіри, запрошує до коридору безпеки. Притуляю праву руку до квадрата скляного. Зависає в повітрі, смолою сосновою ароматизованому, усе моє життя: рік народження, звання, місце проживання, громадянський стан, реєстр, звички, тілесно-душевні прикмети — родимки, хвороби, психосома, ядро характеру, смаки, вади, розміри членів і органів. Дивиться дівиця на душевність і тілесність мою, розрізняє, порівнює. «Прозорість у всьому», — як каже наш Государ. І слава Богу: ми в себе на батьківщині, чого соромитись. © http://kompas.co.ua

Просмотров: 4

— А я й не змушую вас нікого допитувати. Я просто хочу знати — чи правда все те, що там написано?

Просмотров: 3

— Сірий вовк прийшов, пиріжків приніс. Стук-стук, хто в пічці ховається?

Просмотров: 6