2024 © Все права защищенны - BookQuotes.ru
Плавно рухається вона, ніби на ковзанах по льоду ковзає. Підходить зовсім близько, завмирає. Дивлюся в обличчя її. Незвичайне це обличчя. Іншого такого нема в усій Росії. Не жіноче воно й не чоловіче, не старе й не молоде, не сумне й не веселе, не зле й не добре. А ось очі її зелені — веселі завжди. Ну, та ці веселощі нам, простим смертним, не збагнути. Що стоїть за ними — одному Богу звісно.
Просмотров: 4
І що вони там розгледіти хочуть? Смерть свою?
Просмотров: 3
— Ну… кажуть вони, що ви по ночах китайською маззю тіло мажете, після чого на собаку обертаєтесь…
Просмотров: 6
— У Підмосков’ї в мене маєток, у Переяславському повіті й під Воронежем, у Дивногір’ї. Ну й будинок на П’ятницькій, ти там бував…
Просмотров: 3
Випадають ніжні пальчики вдовиці з мого рота.
Просмотров: 6
Сплітаємося в обіймах братніх. Міцні руки міцні тіла обхоплюють. Цілуємо один одного в уста. Мовчки цілуємо, по-чоловічому, без бабських ніжностей. Цілуванням одне одного розпалюємо й вітаємо. Банщики між нами метушаться з горщиками глиняними, маззю китайською наповненими. Зачерпуємо мазі густої, ароматної, намазуємо собі прутні. Снують безсловесні банщики як тіні, бо не світиться в них нічого.
Просмотров: 4