Цитата #40 из книги «День опричника»

Беру пігулку, на вигляд непоказну зовсім. Кладу в рот, а пальці вже тремтять, а коліна вже підгинаються, а серденько вже молотом неспокійним стукає, а кров уже в скроні ломиться, як опричники до садиби земської.

Просмотров: 3

Діло каже Єроха. Дивиться на нього Батя, примружившись.

Просмотров: 4

Кладе кулю на підлогу камінну й першим із себе одяг знімати починає. Слуги тут зайві — самі роздягаємось, самі одягаємось.

Просмотров: 4

— Отак от, графе. І зважай, це голос молодняка нашого. Розумієш, що про твою пропозицію корінні опричники скажуть?

Просмотров: 4

— Государю, це… це почалося зовсім випадково… навіть якось вимушено. Хоч, звісна річ, я винен… тільки я… тільки я… це мій гріх, мій, пробачте…

Просмотров: 3