Цитата #132 из книги «День опричника»

— Слухай! — схоплюється граф. — Годі дурня клеїти! Мені не до жартів! Я майже все втратив! Але Богом присягаюсь — усе повернеться! Усе повернеться!

Просмотров: 4

Поглядаю, що інші дивляться: китайці — «Річкові заводі», ясна річ, а пані… о, цікаво… — «Велика Російська Стіна». Ніколи б не сказав із вигляду цієї пані, що полюбляє вона таке кіно. «Велика Російська Стіна»… Років із десять тому це знято великим нашим Федором Лисим на прізвисько Федя-З’їв-Ведмедя. Найважливіше кіно в історії Відродженої Росії. Про змову Посольського Приказу й Думи, про закладини Західної Стіни, про Государеву боротьбу, про перших опричних, про героїчних Валуя і Звєрога, що загинули тоді на дачі міністра-зрадника. Сама справа ввійшла до історії російської під назвою «Розпиляти й продати». А скільки галасу викликала ця фільма, скільки суперечок, скільки питань і відповідей! Скільки машин і пик побили через неї! Актор, який зіграв Государя, пішов після цього в монастир. Давненько, давненько цю фільму не переглядав. Але — напам’ять знаю, оскільки для нас, опричних, це щось на зразок навчального посібника.

Просмотров: 3

На райське блаженство схоже лежання в м’яких лонгшезах-лежаках після опричного злягання. Світло ввімкнене, шампанське у відрах на підлозі, ялинове повітря, Другий концерт Рахманінова для фортепіано з оркестром. Батя наш після злягання любить російську класику послухати. Лежимо розслаблені. Згасають вогні в яйцях. П’ємо мовчки, дух переводимо.

Просмотров: 3

На подвір’я виходимо. Від Білої палати до Червоних Государевих хоромів — рукою подати. Але повертає Батя до наших «меринів». Значить — не в Кремлі розмовляти будемо. Сідаємо в машини. Батин «мерин» неабиякий — широкий, окатий, присадкуватий, скло в три пальці завтовшки. Китайськими майстрами зроблений добротно, це в них називається тецзоде — виконаний за спецзамовленням. На бампері голова вівчарки, на багажнику мітла сталева. Вирулює Батя до Спаських воріт. Прилаштовуємось за ним. Виїжджаємо з воріт крізь кордон стрілецький. Їдемо по Красній площі. Сьогодні торговий день, яточники майже всю площу заполонили. Кликуни кричать, збитенники посвистують, калачники басять, китайці співають. Погода сонячна, морозяна, сніжку за ніч насипало. Весело на головній площі країни нашої, музично. Хлопчиком бачив я зовсім іншу Красну площу — сувору, строгу, жахаючу, із гранітним одоробалом, у якому лежав труп зачинателя Червоної Смути. А поруч тоді тулився цвинтар поплічників його. Похмура картина. Та Государів батечко одоробало гранітне зніс, труп баламута косоокого в землю закопав, цвинтар ліквідував. Потім стіни кремлівські побілити наказав.

Просмотров: 3

Тепер там не французи тонконогі дрібочуть, а Батя наш любий у чоботях сап’янових походжає. Щопонеділка й щочетверга влаштовує він нам усім вечерю. Будинок цей вигадливий, гарний, про старовину російську нагадує, ніби навмисне для Баті зведений був. Чекав, доки Батя наш любий у нього вселиться. І дочекався.

Просмотров: 4