Цитата #638 из книги «Польовий командир»

Галина ще кілька хвилин дивилася йому вслід. Невже… — не наважувалася зізнатися навіть собі вона…

Просмотров: 4

Польовий командир

Польовий командир

Еще цитаты из книги «Польовий командир»

Обличчя покійників, між тим, у переважній більшості були підозріло слов'янськими.

Просмотров: 2

Але життя готувало для нього нові родзинки.

Просмотров: 1

Найперше, що він зробив, зібравши «ударний кулак» біля селища Джонки, — наказав пофарбувати всю бойову техніку в білий колір. З машинами у нього було не надто жирно: у наявності був гусеничний шляхопрокладач БАТ-М, десяток броньованих тягачів МТЛБ з причепленими протитанковими гарматами «Рапіра», вісімнадцять БТРів, тентовані «Урали», цистерна — автозаправник і різний дріб'язок штибу пари БРДМ-2 та командирського УАЗу.

Просмотров: 1

— То морпехи, а то такі, як наш Ванька-китаєць, — гмикнув Шульженко. — Їм туди сунутися не дозволять.

Просмотров: 1

Це означає — не базікай. І вона сідала в кутку на табурет і зачаровано дивилася, як пурхали його пензлі чи заповзято штрихував мастихін. Та те й зрозуміло: коли подобається хтось по-справжньому, то захват викликає в людині все, навіть недоліки видаються милими та несуттєвими.

Просмотров: 1