Цитата #69 из книги «Польовий командир»

Ну, а я, я-то, маю право на щастя? Мабуть, що маю: скільки років прожив у нелюбах — за що?

Просмотров: 4

Головним викликом було те, що портфелів ставало загрозливо багато. За тиждень і шафа не зачиниться. Скільки грошви в кожному й чи однакова там сума — колишній польовий командир не знав.

Просмотров: 1

Не думала, що він такий… дорослий. Двадцять років різниці. Підтягнутий, ані волосинки сивої — тому, мабуть, не виглядає на свій вік…

Просмотров: 2

— Точно такі означає — українські? — напосів на колишнього командувача Валерій. — Чи лише подібні?

Просмотров: 1

… У залі засідань міністр уважно глянув на нього, потім — на неї, але нічого не сказав.

Просмотров: 1