Цитата #37 из книги «Польовий командир»

Не думала, що він такий… дорослий. Двадцять років різниці. Підтягнутий, ані волосинки сивої — тому, мабуть, не виглядає на свій вік…

Просмотров: 2

— Точно такі означає — українські? — напосів на колишнього командувача Валерій. — Чи лише подібні?

Просмотров: 1

… У залі засідань міністр уважно глянув на нього, потім — на неї, але нічого не сказав.

Просмотров: 1

Обласні чиновники відчули, що далі відмовчуватися не вдасться: до юрми вийшов якийсь посадовець середньої руки — начальник чи то відділу, чи то управління по зв'язках з громадськістю. Його з юрми послали «на хутор бабочєк ловіть» — давай, мовляв, самого губернатора, йому вручимо свої вимоги. Виходити до них керманичеві області не кліматіло: «На кой ляд ані мнє облокотілісь?» — набичився він. Але на столі в нього лежали урядова телеграма й депеша від президента, на котрі треба було «реагувати».

Просмотров: 0

Але торік чинний спікер, стомившись закликати колег не прогулювати засідання, під час чергових парламентських канікул тишком-нишком замінив улюблену систему електронного голосування «Рада — 12» надсучасною «Радою-Люкс». Фокус новинки полягав у тому, що тепер картки взагалі не використовувалися: підносьте великого пальця до мініатюрного сканера на панелі й тисніть собі кнопки: хоч «за», хоч «проти» а то й «утримуюсь». А комп’ютер моментально врахує ваш голос, але — саме ваш, бо відбиток вашого неповторного депутатського пальця назавжди занесений до його непідкупної пам’яті, як і депутата Тютька, у котрого — свій унікальний палець і за котрого раніше ви так ловко голосували його карткою. От і має тепер Тютько сидіти поряд із вами — а раптом доленосне голосування? — бо наразі ви йому — не помічник, це з повними кишенями карток своїх друзів прийти на роботу можна, а от з пучком пальців…

Просмотров: 4