— Не смію брехати вам, Государю. Підпалив.
— Молодця, Ком’яго! — підморгує Батя і на знак схвалення клацає по своїй сережці-дзвіночку.
Розплющую повіки свинцеві, бачу голого себе на лежанці.
— Дурні ви несусвітні! Государ наш не курить, — кажу їм. — Батя теж кинув. Треба й нам чистоту легень пильнувати. І вуст.
ГОЛОВА ДУМИ: Ну, владу ми візьмемо. Ну, а з Росією що робити, Сергію Івановичу?
Я суворо підморгую сам собі: «Доброго ранку, Комяго!»