Жир людський, топкий, з казана чавунного, переповненого через край переливається, переливається, переливається, переливається. Ллється потік жиру безперервний. Застигає на морозі лютому.
— Жінки взагалі бояться крові. А російські…
— Сідай, — махає вона віялом, відпиває з келиха.
— Що там далі? — питає князь, дістаючи пилочку для нігтів.
— Ось, Батю, Козлова півсправи купила. Дві з половиною.
Кашляють наші, прокинувшись. Батя жадібно сік п’є. Спітніло його лице бліде. Напитися після рибок — перше діло. Друге діло — поблювати. А третє —¦ розказати, хто що робив.