Цитата #578 из книги «День опричника»

— Що це ви по-дідівському шукаєте, простаки! — не вгамовується Батя. — Вмикайте «нишпірку»!

Просмотров: 3

— Я розкажу. Все розкажу, нічого не приховаю. У сімнадцятилітньому віці… Ішов я Ординкою, бачу — будинок горить, а в будинку — жінка кричить. Пожежники ще не приїхали. Люди мене підсадили, заліз я у вікно, щоб допомогти їй. А вона мені як кинеться на груди… Не знаю, Государю, що зі мною сталося… затьмарення якесь найшло… та й жінка, правду кажучи, не красуня, середнього віку… словом… я… словом…

Просмотров: 6

— Слава Богу, що не нам це розхльобувати, — погладжує бороду Батя. — А хто все-таки автор?

Просмотров: 4

— А мені один розстрига казав: хто курить табачок, той Христів мужичок, — заперечує Охлоп.

Просмотров: 4

У таких справах гарним шахістом треба бути, далеко прораховувати. Не проста справа, але зрозуміла. Судячи з того, що дяк із Митного Приказу згорнувся, виходить, що в них коридор з поклоном, а угоду вони відразу ж після застави підновили. Значить, у казахів вони пройшли чисто. Зрозуміло: митники закрились, щоб на Західних Воротах посміхнутися. Другу угоду вони здадуть, проплатять по-білому, потім порвуть страховку, а західні дяки складуть акт про чотири години, потім крота сховають, чисту угоду підпишуть — і попливли дванадцять трейлерів із «Високою модою» до албанського міста Тирана. І знову митники над нами гору візьмуть.

Просмотров: 5