Цитата #243 из книги «День опричника»

Усе справне в Баті — і пара гаряча, і водиця крижана. До кісток пробирає. Плаваю, до тями приходжу. Та Зуфар перепочити не дає — тягне нагору, кидає на тапчан, застрибує мені на спину й ногами своїми починає по мені ходити. Хрущать хребці мої. Ходять ноги татарські по руській спині. Вміло ходять — не пошкодять, не зруйнують, не розчавлять… Зумів Государ наш згуртувати під крилом своїм могутнім усі народи російські: і татар, і мордву, і башкирів, і євреїв, і чеченів, і інгушів, і черемисів, і евенків, і якутів, і марійців, і карелів, і коряків, і осетинців, і чувашів, і калмиків, і бурятів, і удмуртів, і чукчів простодушних, і багатьох-багатьох інших…

Просмотров: 3

Солодко залишати сім’я своє в лоні дружини ворога держави.

Просмотров: 5

Приїхали! На галявині широкій височить терем чудернацький, із вікових сосен рубаний, із башточками вигадливими, із віконцями ґратчастими, із лиштвами різьбленими, із мідним дахом лускатим, півнями й флюгерами оздобленим. Обнесений терем тином десятиаршинним, з товстелезних і загострених догори колод складений. Такий тин ані людина, ані звір не перелізуть. Хіба що камінний Єрмак Тимофійович переступити спробує, та й той яйця свої гранітні пообдирає.

Просмотров: 5

Та необхідно не лише знайти відповідь, яка б давала нам право перебувати на цьому «святі життя», це право потрібно реалізувати і захистити. І принаймні мені, сподіваюсь, і багатьом думаючим українцям, твори В. Сорокіна можуть суттєво допомогти.

Просмотров: 3

За чверть години домчав Потроха до Дороги. Я її вже, мабуть, років зо три не бачив. І щоразу, коли бачу, — подих перехоплює.

Просмотров: 4