Цитата #792 из книги «День опричника»

— Щось ви всі на чортове зілля підсіли. Знаєте, що тютюн навіки проклятий на семи каменях святих?

Просмотров: 3

— І ще, — князь додає. — У тебе, коли променем крота розтинають, тельбухи з нього вивалюються. Забагато.

Просмотров: 4

— От, вирішив тебе відвідати, — порушує тишу граф. — Не заважатиму?

Просмотров: 3

— На прохання Вована Півтора-Івана, що відкинувся три дні тому, передаємо стару каторжну пісню.

Просмотров: 3

Стали жерти-кусати безбожників, а нажершись, кістки їх випльовували, та й знов палить-спопеляти бралися, палить-спопеляти тих гадів, тих гадів-гадських, виблядків огидних, безбожних нахабних що все святе й трисвяте забули їх треба палити як нащадків асмодея як тарганів як пацюків смердючих палити нещадно палити дочиста вщент палити виблядків окаянних палити вогнем чистим і чесним палити й палити і коли головою вікно проламую вікно тверде зі скла цільного вдарив перший раз встояло вдарив другий раз тріснуло вдарив третій раз розлетілося засовую голову свою у квартиру напівтемну поховалися гади від кари небесної але бачать у темряві жовті очі мої бачать добре бачать пильно знаходжу першого гада чоловік сорока двох років забився в платтяну шафу обдаю шафу широким струменем дивлюсь як горить шафа але сидить всередині й не поворухнеться страшно йому а шафа горить потріскує дерево але сидить і я чекаю але не витримує розчиняє дверцята з криком і я йому в рот пускаю вузький струмінь полум’я мій вірний рожен вогняний і ковтає він вогонь мій ковтає і падає шукаю далі діти дві дівчинки шести й семи років забилися під ліжко під широке обливаю ліжко широким струменем горить ліжко горить подушка горить ковдра не витримують вискакують з-під ліжка біжать до дверей пускаю їм услід широкий струмінь віялом спалахують добігають до дверей палаючими шукаю далі найсолодше шукаю знаходжу її жінку тридцяти років блондинку полохливу забилася в ванній між пральною машиною і стіною сидить в одній сорочці натільній коліна голі розчепірилась від жаху заціпеніла дивиться очима круглими на мене а я повільно ніздрями запах її сонний втягую наближаюсь до неї ближче ближче ближче дивлюся лагідно носом колін торкаюся потихеньку розсовую розсовую розсовую а потім пускаю найвужчий струмінь мій вірний рожен вогненний пускаю їй у лоно вузько пускаю й сильно наповнюю тремтяче лоно її рожном вогненним кричить вона криком нелюдським а я повільно починаю її рожном вогненним їтьїтьїтьїтьїтьїтьїтьїтьїтьїтьїть.

Просмотров: 4