— Тельбухів. Натуралізм тут недоречний. Зроби, братику, тельбухів менше.
— Мені за державу образливо! — крутить круглою головою голова так, що потрійне підборіддя його холодцем гойдається.
Підкидаю кулю на долоні. Недешева забавка. Одна така кулька мою платню місячну перетягне. Шкода, що чарівні кульки ці заборонені якнайсуворіше в країні нашій православній. Та й не тільки в нашій. В Америці за срібних рибок дають десять років, а за золотих — десь утричі більше. У Китаї — одразу вішають.
— А та, що живе з тобою в одному будинку.
Ліпить Поярок вертуху до дверей кутих. Відходимо, вуха рукавицями прикриваємо. Рвонула вертуха — і нема дверей. Та за першими дверима — другі, дерев’яні. Дістає Сиволай різак променевий. Вискнуло полум’я синє, несамовите, вперлося в двері тонкою спицею — і впав проріз у дверях.
А під ним — підручник зі слюсарного виховання, того самого автора.