Цитата #139 из книги «День опричника»

Без цього діла наїзд все одно, що кінь без наїзника… без вузди… кінь білий, кінь… красивий… розумний… зачарований… кінь… ніжний кінь-вогонь… солодкий… цукровий коник без наїзника… І без вузди… біс вузди… з бісом білим… з бісом солодким… з бісом цукрової вузди… з бісом цукрової вузди… з бісом цукрової вузди… з бісом цукрової вузди… чи далеко ж до пи-и-и-и-и-и-иииииизди-и-и-и-и-и-и-и-и-и!

Просмотров: 4

День опричника

День опричника

Еще цитаты из книги «День опричника»

— Що ти перстень дворянський на палець собі вдів.

Просмотров: 2

— А? — підморгує Потроха. — Не пошкодуєш. Кращі за ваших московських. Незайманки вічні.

Просмотров: 3

Завмирає зала. Я теж завмираю. Артамоша сидить на лавочці своїй увесь у помідорах. І раптом руку здіймає. Сам встає. Вигляд у нього такий, що змовкають «добромольці» як за командою. Лиш Хобот намагається кричати «Наклеп!», та голос його самотній.

Просмотров: 2

Падають дармоїди перед матінкою на коліна.

Просмотров: 4

— Давай-но срібної житньої, груздів у сметані й холодець.

Просмотров: 2