Цитата #420 из книги «День опричника»

Усе добре в ятці, тільки одного несила збагнути голові моїй — чому всіх продуктів по парі, як тварі в Ноєвому ковчезі, а сир — один, «Російський»? Логіка моя тут безсила. Ну, та не нашого ума це діло, а Государевого. Государеві з Кремля народ видніший, осяжніший. Це ми тут повзаємо, як воші, товчемось, вірних шляхів не знаючи. А Государ усе бачить, усе чує. І знає — кому й що треба.

Просмотров: 5

День опричника

День опричника

Еще цитаты из книги «День опричника»

Знімає Поярок заслінку, беруть наші рогачі пічні, коцюбу, та ними з пічки на світ Божий і витягують дворянина з дружиною. Обоє в сажу вимазані, опираються. Дворянину відразу ж руки в’яжемо, в рота — кляп. І під лікті — на подвір’я. А дружину… з дружиною по-веселому обійтись доведеться. Заведено так. Прив’язують її мотузками до стола обробного, м’ясного.

Просмотров: 4

— Позавчора за сніданком. Але я, Парасковіє Мамонтівно, молоко окремо ніколи не п’ю. Я його з кофієм уживаю.

Просмотров: 7

— Будинок Бобринської — її власність! До чого тут Государ?!

Просмотров: 4

Козлова наближається. Обличчя її, як і лиця всіх балерин, у житті не таке привабливе, як на сцені. І вона зовсім невисока.

Просмотров: 4

— Мабуть, хід потайний у будинку є, — шукає Кріпло палицею в комоді.

Просмотров: 6