Сиджу на своєму місці, четвертим від Баті праворуч. Почесне місце, нажите. Ближче за мене до нього справа тільки Шелет, Самося та Єроха. Міцний, ставний Батя, моложавий на лиці, хоч і сивий зовсім. Коли трапезує — дивитись приємно: неспішно їсть, повагом. Батя — фундамент наш, корінь головний, дубовий, на якому вся опричнина тримається. Йому Государ першому довірив Діло. На нього в часи складні, для Росії доленосні сперлася п’ята Государева. Першою ланкою в опричному ланцюзі залізному став Батя. А за нього й інші ланки вчепилися, спаялися, зрослися в опричне Кільце Велике, шипами гострими назовні спрямоване.