Но жулики-шевченкофилы пожертвования собрали, а монумент Тарасу… так и не отстроили, спрятав «налог» на Великого Кобзаря в свои еще более великие карманы.
Но теперь тут давал открытый урок «прохвесор» Грушевский. Он вылез на трибуну и, разинув рот, украшенный неопрятной, как дворницкий веник, бородой, начал зачитывать по бумажке: «Високі збори! Українські Установчі збори, призначені 3-м Універсалом нашим, не могли зібратись у призначений день 9 січня тому, що останніми днями виникли всякі заколоти… Народ наш прагне миру. І Українська Центральна Рада доложила всіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, Совіт народних комісарів, оголошує нову священну війну… це правительство насилає військо своє, червоногвардійців та більшовиків, на Україну і веде з нами братовбивчу війну. Щоб дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну, Українська Центральна Рада постановила не відкладати до Установчих зборів ті справи і в цій цілі Українська Центральна Рада вже з 9 січня відбувала перманентне, безперервне засідання аж до цього часу і постановила важну річ — видати оцей Універсал».
Разве сегодня мы не видим в украинской власти точно таких же людей? Чем отличается от Швеца тот соратник Ющенко, который, приехав из США, выдавал себя за профессора, пока его не разоблачили? Или тот директор Нацбанка, которого открыто обвиняли в парламенте в махинациях с курсами валют? Разве не духовные наследники Петлюры и Коновальца покупают теперь недвижимость за границей, чтобы смыться туда, «в случае краха своей авантюры на Украине»?
Но мудрая политика Александра III не оставляла никаких шансов на немецкое вторжение. Первым делом этот царь открыл Крестьянский банк, раздававший дешевые кредиты бывшим крепостным на покупку панской земли. Дворянские поместья потихоньку стали переходить в руки кулаков. Крестьяне так увлеклись идеей личного обогащения, что им было не до самостийной Украины. Как вам читать у Чикаленко такое: «Олександр III, вступивши на престол, повів рішучу боротьбу з революціонерами; винищивши майже зовсім народовольців, він заходився коло реформ на користь селян, аби відібрати грунт у революціонерів. Він заснував Селянський земельний банк, за поміччю якого багато панських земель перейшло в руки селян, тим більше, що жидам було тоді заборонено купувати та орендувати землю, чим відкинуто було одного з діяльних конкурентів, охочих до купівлі землі».
Из Петрограда доносились противоречивые известия о борьбе между большевиками и Керенским. А в Киеве выясняли отношения между собой даже не две силы, как в столице, а целых три — созданный на скорую руку большевиками Военно-революционный комитет, штаб Киевского военного округа, по-прежнему признававший только Временное правительство, и Центральная Рада. Началась война трех.