Цитата #604 из книги «Союз плуга и трезуба. Как придумали Украину»

Вот как описывает его роль в гетманском перевороте Николай Ковалевский: «В ті часи прибув до Киева шеф німецької військової розвідки контрадмірал Канаріс. Його роля за кулісами німецької політики була досить значна. Він був властивим конспіратором квітневого перевороту в Україні. Адмірал Канаріс був походженням грек. Його батьки були грецькими поселенцями чи то на Північному Кавказі, чи на Криму. Потім вони виїхали до Німеччини і молодий Канаріс виховувався в німецькій школі. Він мав великі здібності, володів дуже добре російською мовою і спомини з дитинства витворили у нього певний культ до старої царської Росії… Він був прихильником реставрації монархії Романових. Створення самостійної української держави він уважав тимчасовим явищем, з яким треба було миритись до деякого часу, поки большевизм у властивій Росіі не буде зліквідований. Після цього Україна мала б бути прилучена до нововідродженої російської держави в тій чи іншій формі. Ці свої погляди мотивував Канаріс тим, що в інтересах Німеччини є відновлення російської монархії прихильної німцям, — монархії, котра творила б єдиний великий господарчий простір, що доповнював би своїми сирівцями і торговельними можливостями високо розвинену індустрію Німеччини. Поділ Росії на самостійні національні держави був би значною перешкодою для економічної експансії Німеччини в східній Європі».

Просмотров: 8

Симон Петлюра понял, что расстрелять Тарнавского и навести дисциплину ему не дадут. Галичане прикрылись «справками» от своего главврача и воевать за Украину отказались. А ведь они составляли основную часть петлюровской армии — примерно две трети! Это привело к полному развалу фронта и нервному срыву у главнокомандующего. Тогда Головной Атаман плюнул на них и в расстроенных чувствах уехал в Варшаву — заключать союз с Польшей, чтобы драться с красными и белыми дальше. Условием этой новой политический комбинации польский лидер Пилсудский поставил признание Петлюрой того, что Галичина — это часть Польши. Намучившись с галичанами, украинский вождь скопом «подарил» их полякам. Делал он это тем легче, что «дарил» ему не принадлежащее. Отныне он тоже сомневался в галичанах. По крайней мере, вели себя они как-то неправильно — на словах Украину любили, а подтверждать пламенные речи делом не спешили.

Просмотров: 5

Господи, какая выдающаяся «фльота», — подумалось мне! И когда же это они ее успели понастроить? К сожалению, продолжение статьи гласило, что судьба у непревзойденной «фльоти» выдалась печальная: «30. IV. 1918 німці обсадили частину укр. держ. фльоти; 18. VI. 1918 большевики затопили 1 лінійний корабель «Імператриця Катерина Велика» і 10 ескадрених міноносців під Новоросійськом; у X. 1918 німці остаточно повернули укр. держ. фльоту Україні, після чого знищила її антанта, що частину її попсувала вибухами в машинах, частину затопила, частину її вивів ген. Врангель до Бізерти (півн. Африка), а частина належить тепер до більш. чорноморської червоної фльоти».

Просмотров: 4

Когда началось наступление немцев, председатель правительства Артем послал ультиматум императору Вильгельму, где предупреждал, что в случае нарушения границ Донецко-Криворожской республики, которая никакого отношения к Украине не имеет, республика будет считать себя в состоянии войны с Германией.

Просмотров: 8

Но так как «населення» Львова состояло в основном из поляков, то этот документ оно восприняло примерно так же, как декларацию вторгшихся инопланетян. Какая-то Национальная рада? Да кто слышал о ней и кто ее собирался слушаться?

Просмотров: 8