Цитата #471 из книги «Польовий командир»

— Мені дуже прикро, Клавдіє, але… — сказав лівон господині й простягнув два ордери — на обшук та на арешт. Новенькі бланки були надруковані двома шрифтами — кирилицею та ієрогліфами. Ще й фарбою, здавалося, пахли. Хазяйка мовчки знизала плечима.

Просмотров: 3

Польовий командир

Польовий командир

Еще цитаты из книги «Польовий командир»

— Ти би хоч з нею поговорив: може, все й не так, — невпевнено заперечив Сашко.

Просмотров: 2

А на роботі той Вонг уже не раз чіплявся: «За каво будіса каласавать, мєханіка?»

Просмотров: 2

«Може, від попередника залишився, — припустив міністр. — Нічого, завтра розберуся».

Просмотров: 1

— Ми нє уйдьом, пока нє будєт атвєта! — заглушив натовп здоровань Сидоров.

Просмотров: 1

…Нічого цікавого в Шульженковому житті перші п’ятнадцять років не відбувалося: закінчив восьмирічку в рідному селищі досить добре, у футбола грав, батькам допомагав, по тайзі шастав із друзяками. Словом, усе як у всіх. Так би й скнів у тій Переяславці, якби не наважився документи в Хабаровськ до технаря подати. На іспити поїхав без особливих сподівань — так, думав, спробую, а там видно буде. За тими городянами не протовпишся.

Просмотров: 1