Цитата #31 из книги «Країна Моксель, або Московія. Книга 1»

Сподіваюся, читачі зрозуміли, яку пильну увагу приділяла Катерина II стародавнім речам. Але в «Записках» О. В. Храповицького ніде не згадано про Лаврентіївський звід, принесений О. І. Мусіним-Пушкіним імператриці. Навіть натяку на його існування немає. Отже, його було «знайдено» графом уже після «написання Історії Російської» Катериною II. Тобто він належав до ряду «катерининської російської історії». Це дуже важливо, бо одразу пояснює, на віттю його «знайшов» служака імператриці. Але про це поговоримо пізніпіе. Зараз звернімося до змісту Лаврентіївського літописного зводу. Про що оповідає він?

Просмотров: 5

«Лаврентіївський літопис… У 1792 (році) його придбав О.І. Мусін-Пушкін…» [9, том 14, с. 90].

Просмотров: 5

Що ж стосується «священних рубежів», то згодом вони поширилися в Україну, Прибалтику, Казахстан, Кавказ, Сибір і Середню Азію, а потім досягли планетарних масштабів, включаючи частину Німеччини, Польшу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Румунію, В'єтнам, Анголу, Ефіопію, Афганістан тощо. Скрізь, куди ступала нога «збирача землі російської», лилося море крові та сліз. Сьогодні з'явився такий собі Жириновський — новий «великорос», який мріє помити свої брудні чоботи у водах Індійського океану на нових «священних російських рубежах».

Просмотров: 4

«Джанібек, хан Золотої Орди в 1342–1357 роках, син і спадкоємець хана Узбека… Активно втручався у внутр (ішні) справи рус(ьких), (тобто суздальських. — В. Б.) князівств і Литви… У 1356 році Д(жанібек) вчинив похід в Азербайджан (Персію. — В. Б.), захопив Тебріз і посадив там намісника… По дорозі назад в Орду Д(жанібек) загинув (1357 рік. — В. Б.)» [9, том 8, с. 192].

Просмотров: 4

Не забуваймо, що князь Димитрій мусив особисто відвозити в Орду щорічну данину і постійно поновлювати ярлик на великокнязівський престол. У Сараї і в ставці хана Димитрію нудьгувати не доводилося.

Просмотров: 4