Цитата #958 из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

При цьому треба зазначити, що й у 1946 р., як і завжди до цього часу, УПА веде наступальну боротьбу лише проти військ і працівників НКВД та активних членів большевицької партії. Проти Ч.А., зважаючи на те, що в ній перебувають мільйони працюючих, ворожі большевицькому режимові і яких большевики лише силою загнали в лави армії, УПА боролась лише тоді, коли сама була атакована. Ніде й ніколи не виступала УПА проти мирних членів радянської суспільности незалежно від їх національної приналежности.

Просмотров: 2

"Перемога" (к-р Недобитий) // к-ри сотень: Підгірський, Дорошенко, Хмара.

Просмотров: 6

Додатковим ударом для большевиків було те, що бійці Червоної Армії, серед яких масово поширювано літературу УПА, піддавались освідомлюючій протибольшевицькій пропаганді і ставили тихий, але очевидний спротив, коли їх посилано в бій, проти УПА. Так, наприклад, коли по закінченні німецько-большевицької війни в бій проти УПА було вислано "ІV-ту Армію Українського фронту ЧА", вона відмовилася вести боротьбу з українськими повстанцями, частини ЧА займали позиції з очевидним припізненням, вночі "не бачили" повстанців і дозволяли без будь-яких боїв переходити відділам УПА, що виривались з окруження, поміж застави перстеня ЧА і щойно ранком здобували порожній ліс, - так що командування ЧА на вимогу НКВД поспішно стягнуло ті частини ЧА і перекинуло їх на Далекий Схід. (У краєвих матеріялах українського підпілля занотовано багато зударів з того часу бійців ЧА з представниками НКВД, які розгравались на очах населення).

Просмотров: 2

Большевицькі провокації й інсинуації на УПА віджили по закінченні другої світової війни серед нової української емігірації, знаходячи пригожий для себе грунт в роз'яреній партійній гризні. В пресі тих партійних середовищ, які під час німецької окупації відмовились від участи в визвольній боротьбі українського народу, ставились вороже до УПА, а то й ангажувались по стороні окупанта в поборюванні УПА, стали появлятись повторювані на всі лади давні большевицькі інсинуації з характеристичними для кожної інсинуації та провокації прикметами: повторюючи раз-по-раз про "жахливі переслідування в УПА мельниківців, бульбівців та інших партійців", ніколи, ні разу не було при тому подано - кого ж це саме з мельниківців, бульбівців, соціялістів, чи інших партійців, де, коли і в який спосіб УПА замордувала, закатувала, чи переслідувала.

Просмотров: 3

Тактичною військовою одиницею був курінь УПА, який мав три до чотири боєві сотні та потрібні технічні частини. Сотня складалася з трьох стрілецьких чот і однієї кулеметної, а чота з трьох роїв. Боєва сотня числила за правильником 136 бійців, фактично ж сотні УПА мали по 130-200 бійців. В групах УПА-Південь та УПА-Захід курінь становив найвищу самостійну одиницю і лише в випадках окремої потреби, для визначеної боєвої дії курені лучилися разом в певну оперативну групу. В УПА-Північ найвищою оперативною одиницею був загін, що складався звичайно з трьох до чотирьох куренів. Широко вживані терміни відділ і підвідділ не визначають величини частини, а є лише так сказати б, функціональним окресленням самостійного, або несамостійного діяння: самостійну структурально в даний час і на даному терені боєву одиницю називається відділом, а ії частину підвідділом (в скороченні вд. і пвд.). В 1942 р. "відділ УПА" числив 10-150 бійців; в рр. 1943-1945, згл. до 1947 (в Карпатах.) відділом називано звичайно курінь, а підвідділом сотню; від 1945 згл. 1947 р. "відділ УПА" становили 1-2 сотні, а то й неповна сотня, а підвідділ - чота; від 1948 р. - "відділ УПА" числить вже лише 50-100 білців, а "підвідділ" - 10 до 30 бійців.

Просмотров: 2