Цитата #310 из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Член УГВР д-р Юрій Липа, відомий поет, письменник і науковець;

Просмотров: 5

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Еще цитаты из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Хай живе Українська Головна Визвольна Рада!

Просмотров: 4

Тому техніка будови бункрів і криївок розвинулася в УПА в окрему ділянку військової штуки. Бо ж ідеться про побудову землянки для перезимування кілька чи кільканадцяти осіб (бункри для 10-15 осіб, криївки 2-5 осіб), які були б досить просторі, забезпечені в свіже повітря, воду й харчі та хоронені перед вогкістю, але, ще важніше, й задовільно замасковані. Доводиться придумувати різні способи маскування самої будови криївки, входів, вентиляційних отворів, підходів тощо. Найдрібніше занедбання може коштувати життям цілу залогу криївки.

Просмотров: 5

В днях 2-4 квітня ц. р. на наказ команди УПА місцевий Шуцманшафт опанував м. Горохів. Опановано банк, пошту, розбито тюрму і випущено політичних вязнів. Німці в паніці втікли. Вже ранком повстанці з тактичних оглядів відійшли в ліс.

Просмотров: 5

"4. Ввважати за основний напрямок масово політичної роботи на селі в найближчому часі - широке роз'яснювання населенню того, що суверенність нашої держави завойована українським народом тільки під керівництвом большевицької партії, тільки за активною допомогою великого братнього російського народу... Потрібно невпинно роз'яснювати, що дійсно вільна й незалежна Україна є тепер і може бути лише в братній сімі'ї народів могучого Радянського Союзу.

Просмотров: 2

На схід, до країн давнішого московського поневолення, понесли ті ідеї в 1944 р. чужонаціональні відділи УПА. Ми згадували вже в першій частині нашої праці, що під кінець німецької окупації України в рядах УПА було до 20 тисяч чужонаціональних бійців, переважно кавказьких, закавказьких та азійських народів. Коли воєнні фронти пересунулись на захід і південь поза територією України, Командування УПА дало всім, так сказати б - "національним меншинам" в УПА до вибору: 1. залишитися й надалі в рядах УПА на українських землях, або 2. формувати спеціяльні територіяльно-національні відділи й зі зброєю в руках пробиватись до своєї батьківщини. Зрозуміло, що переходу в рідні сторони бажав майже кожен і вже літом та осінню 1944 р. поодинокі збройні частини кримських татар, калмиків, чеченців, грузинів, азербайджанців та інших вирушають в великі рейди на схід. Про їхні рейди та про їх дальшу боротьбу сьогодні, ізза браку документарного матеріялу, говорити ще завчасно. Можливе, що деякі з тих відділів, як от відділ кримських татар, калмиків та чеченців, попавши на батьківщині в непередбачені умовини безоглядного виселювания большевиками цілого народу, були цілком винищені в боях з НКВД. Та багато з них зовсім певно дійшли таки в рідні сторони і, підсилюючи місцеві повстанські сили, підкріпили їх вісткою, що в боротьбі проти московського наїзника ті народи не самітні. Восени 1944 р. відбувають відділи УПА перші рейди на Білорусь. Зовсім інакше відношення українських повстанців до місцевого населения, як було відношення большевицьких партизан, що грасували по Білорусі за часів Німецької окупації, з'єднювала УПА симпатії всього білоруеького народу. Щоб не допустити до переходів відділів УПА на Білорусь, большевики обставили сильно відділами НКВД Дніпро-Бужський канал. Та це не спинило українських повстанців і рейди УПА на Білорусь відбуваються від того часу постійно.

Просмотров: 4