На початку серпня, коли дії УПА охопили цілість терену, отаманії довше толерувати не було можна, бо дані райони не могли творити окремої, "республіки"; цього вимагала безпека терену і непевність, чи Бульба не схоче відновити розмови з окупантами. Тому в серпні 1943 р. сотня УПА під командою Дороша оточила цілу групу Бульби і перебрала її без одного пострілу. Група складалася з трьох полковників, кількох старшин і сотні стрільців у складі 63 осіб. Це були люди, що припадково попали до Бульби, ховаючись перед німецьким терором. На їх просьбу всіх їх прийнято в ряди УПА. Сам Бульба з групою 30-40 людей утік. На пропозицію згаданих уже трьох полковників, щоб звернутися ще раз до Бульби Командант УПА-Північ погодився і одночасно запевнив Бульбі прийняття в ряди УПА і повну безпеку, якщо він до 9.9.43 (реченець три тижні) зголоситься. Коли ж він на те не погодиться, - його потрактують як отамана-ворохобника. Висланий до Бульби його адютант Крук не повернувся.