В 1949 році збройна боротьба УПА і збройного підпілля на Українських Землях в СССР проти московсько-большевицьких окупантів з непослабною силою триває далі. Увійшовши в період післявоєнного миру, український визвольно-революційний рух в СССР поставив перед собою такі завдання: 1. Втримати і далі розбудувати на Українських Землях під московсько-большевицькою окупацією свою організацію, яка в умовах емгебівського і емведівського терору може існувати і діяти тільки у формі збройного підпілля; 2. Втримати і далі розбудувати серед українського народу свої ідейні та моральні позиції шляхом поширювання визвольних, самостійницьких ідей та включування в активну протибольшевицьку боротьбу якнайширших мас українського народу шляхом виховування народу в дусі революційної боротьби; 3. Ширити ідею протибольшевицької визвольної революції в усьому СССР; 4. Активною боротьбою маніфестувати перед усіма волелюбними народами світу самостійницькі прагнення українського народу. Таким чином ведеться підготова до остаточного повалення в Україні в догідний момент московсько-большевицького панування, до відокремлення України від Росії, до, побудови незалежної української держави із справедливим суспільно-економічним та політичним ладом (безклясове суспільство та демократія). Закликаючи до боротьби з московсько-большевицькими гнобителями всі інші народи СССР, український визвольний рух змагає до перебудови СССР на засаді вільних національних держрв усіх підсовєтських народів, до найтіснішої співпраці цих народів після визволення на засадах повної рівноправности; без упривілейованого становища російського народу.