Цитата #124 из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Весною 1943 р. починають стихійно організуватися відділи УПА на Правобережжі. В Холодному Ярі починає діяти відділ УПА під командуванням командира Костя, наддніпрянця, кол. старшини Червоної Армії, а в Уманьщині відділ під командуванням к-ра Остапа, теж наддніпрянця. Душею того руху був 60-літній Дід Тарас, шеф штабу відділу Холодного Яру, колишній учасник повстанських боїв у Холодному Ярі після першої світової війни. На допомогу тим відділам відходить з Волині 6 сотень УПА під командуванням к-ра Енея. Так приходить до створення другої частини УПА щодо терену дій "УПА-Південь" під командуванням к-ра Батька, Провідника Генеральної Округи ОУН на Осередньо-Українських Землях. (Дійсне прізвище - Омелян Грабець, родом з Чесанівщини, загинув в бою з большевиками на Вінниччині 10 червня 1944 року.)

Просмотров: 5

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Еще цитаты из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

В такій ситуації - єдиним оборонцем українською населення перед московсько-большевицькими звірами стала Українська Повстанська Армія.

Просмотров: 2

Завдяки цьому, більші бої відділів УПА з обома окупантами в районі воєнних фронтів, які довели УПА-Південь до катастрофи і в зв'язку з цим були в групі УПА-Північ та північним частинам групи УПА-Захід Головним Командуванням заборонені, для південних частин УПА-Захід, що діяли в районі Карпат, стали "хлібом-насушним".

Просмотров: 3

Юліян Петренко - один з передових провідників українського робітничого світу;

Просмотров: 4

Активність ворожої розвідки та концентрація сил по всіх осередках Підкарпаття вказували на те, що ворог плянує дальші акції в горах проти УНС. Своїми ударами під час прикрої непогоди на порозі зими, наїздник хотів до решти зламати спротив Українського народу. Положення було незвичайно критичне. Рішено прийняти бій і за всяку ціну його видержати. На ворожий наступ не прийшлося довго ждати. Перший ворожий удар був спрямований на Чорний Ліс під Станиславовом. Вранці 27.ХІ. великими силами, при співучасти летунства, наступали німці з Майдану, Пасічі й Завою, і коло год. 12-ої тісним перстнем замкнули табори повстанських відділів. Почався нерівний бій. Велика ворожа перевага не залякала нікого. Старшини і стрільці були свідомі, що тут вирішиться важне питання. Ворог, який скочив до наступу із самопевністю, мав уже в перших хвилинах важкі втрати та зрозумів, що перед ним твердий противник. В повстанські руки попала радіовисильня, чим значно утруднено ворогові правильний зв'язок у лісовій гущавині. Цю шансу використано вповні. Обороняючись з усіх боків, відділи перейшли до сильних протинаступів на двох точках, щоб вирізати та зліквідувати частину ворожого перстеня. По кількох годинах важких змагань, у рукопашних боях, осягнено намічену мету. Майже одночасно в двох місцях проломано ворожий перстень. Поданий у ворожих лавах знак до відступу викликав у них панічну втечу. Доля загроженого відтинка була вирішена. Темна, листопадова ніч, яка скоро залягла над густим лісом, стала на перешкоді правильному переслідуванню ворога, що втікав.

Просмотров: 6

Особливий характер мали прифронтові дії та перехід через фронти південних частин УПА-Захід. Цю особливість зумовила з одної сторони - велика пригожість терену для партизанських дій (Карпатські гори з масивами лісів), і з другої - гнучкість фронтів на цьому відтинку.

Просмотров: 4