Цитата #351 из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

На Поліссю й Волині, як ми вже згадували, ліквідація німецької адміністрації відбулася скорше й основніше. Вже літом 1943 р. її, поза містами, не було не тільки ніччю, але й днем. І тому на її місце приходить українська адміністрація, зорганізована з ініціятиви УПА й відділами УПА хоронена. Маєтки зліквідованих "лігеншафтів" передається для обрібку українським селянам, які опісля з вдячности доставляють певну частину хліба на прохарчування УПА. Майже біля кожного села Полісся й Волині виставляє УПА свої стійки, завданням яких - як колись за козацьких часів - було повідомляти вчас населення про небезпеку, про зближення німецьких грабіжницьких, чи каральних відділів. Завдяки цьому населення загрожених місцевостей могло вже заздалегідь скритися по поблизьких лісах, ярах, чи спеціяльно приготованих у землі сховищах, а знов же відділи УПА могли спішити на загрожене місце, щоб відібрати ворогові пограбоване майно і віддати його селянам.

Просмотров: 3

Мало цього. Німці випускають летючки за підписом шефа штабу червоної Армії Василевського із закликом, мовляв, ваші мрії про самостійність не реальні, переходіть до нас, а ми введемо вашого провідника Бандеру в склад українського совєтського уряду. Тиждень пізніше німці верещать про співпрацю ОУН з Москвою, покликаючись на - листівку Василевського. І так у безконечність.

Просмотров: 3

Українське населення, доведене до крайности, зорганізувало власними силами загальну збройну самооборону проти цих польсько-большевицьких банд. Ціле населення стало солідарно до рішучої оборони. Збройні частини Української Повстанчої Арми (УПА) й самооборони відбивали з успіхом у багатьох випадках напади банд і міліції.

Просмотров: 3

У кожному випадку зустрічі УПА з українськими самостійно-діючими партизанськими загонами, перемогала завжди оця непереможна ідейно-політична зброя УПА: чіткість ідей і кличів, виписаних на боєвих прапорах УПА, її безкомпромісовість у боротьбі проти обох окупантів України та організаційна структура одностайної всенародньої повстанської армії під одним командуванням.

Просмотров: 3

Головним тереном дій червоних партизан, як ми вже згадували, було Полісся й Волинь. Помітною була їх діяльність теж на Наддніпрянщині. Найменш пригожою, а то й зовсім непригожою для діяльности червоної партизанки була Галичина. Та їх манили гірські масиви Карпат. Крім цього, большевицькому командуванні залежало на тому, щоб і тут викликати настрій непевности і страху перед ними. З цих мотивів весною 1943 р. з Лівобережжя вирушає кількатисячний загін большевицьких партизан під командуванням прославленого Колпака, який через Полісся, східнім краєм Волині, через Житомирщину і Кам'янець-Подільщину приходить в Тернопільську область Галичини і попри Бучач, Підгайці та Галич доходить пізнім літом 1943 р. до Карпат. В большевицькій літературі, виданій по закінченні другої світової війни, і сам Колпак і інші учасники його загону подають, що під час свого рейду в Карпати большевицькі партизани дуже часто підшивалися під УПА, надіваючи мазепинки з тризубами. (При тому інтересно відмітити, що всі вони твердять про приязнь і співпрацю УПА з німцями і в той же час описують, як то вони, маршуючи в мазепинках і з тризубами ховалися спішно, коли надходили німецькі частини. Так от, якщо б вони справді вірили в якусь приязнь УПА з німцями, то чого б їм тоді, замаскованим як відділ УПА, так критися перед своїми союзниками?). Командування УНС поставилось до большевицьких партизан так само, як поставилось до них вже перед тим командування та бійці УПА-Північ. В Карпати стягнено негайно більші відділи УНС і кинено їх проти загонів Колпака. Добре вишколені і дуже зручні в боях з регулярною німецькою армією, большевицькі партизани не всилі були встоятись в боротьбі з українськими повстанцями. Загони Колпака швидко розбито, а сам Колпак з горсткою недобитків утік скоро на схід.

Просмотров: 4