Опис засідки: Вже в 15 год. група залягла біля дороги в корчах, ожидаючи большевиків, що мали повертатись із с. Волошинова, де перепроваджували колгоспну акцію та побоями змушували селян вступати до колгоспу. Ворожа автомашина в якій було 8 большевиків, над'їхала. Група УПА обстріляла її з віддалі 70 м, але машина не затрималася. Коли група пішла в погоню за машиною, ворогові на допомогу прийшла спецбоївка, що знаходилася на полі між селом і ліском.
Під натиском нечуваного терору записався на виїзд тільки невеликий процент людей. Але й ті, які записувались, робили це під примусом. Виїжджати однак не хотіли, тікали й ховалися. А ті, яких таки вивезли, повертали часто вже по короткому часі через кордон, до своїх рідних осель, якщо їм вдалося втекти з концентраційних таборів, до яких большевики вивозять звідси українське населення.
Там замість терору грабіжницьких польських банд, стрінете куди страшніший терор НКВД. Замість чепурної, скромної хижі - брудні бараки, голод, холод, стахановщину, норми й злидні. Чи ж варто міняти один терор на другий?
Першою боєвою акцією УНС-УПА був наскок в липні 1943 р. на карний табор в Святославі біля Сколього, в якому гештапо держало українську молодь, що відмовилась служити в "Бавдінсті", чи їхати на працю до Німеччини. Умовини побуту в цьому таборі були жахливі, типові для німецьких концтаборів смерти. Відділи УНС захопили табор, зліквідували гештапівську охорону та німецьку адміністрацію табору, а всіх в'язнів звільнено, перевозячи виснажених та покатованих на лікування до різних санітарних станиць УНС.
Коло 17 квітня біля с. Борщівки відділ УПА несподівано наскочив на німецький змоторизований відділ, що їхав шляхом. Здобуто одну "фінку" і кілька крісів. Втрати ворога коло 16 осіб. З повстанців впав один, двох ранених.
В часі від 6-13 серпня 1945 р. відділ УПА під командою сот. М. відбув пропагандивно-боєвий рейд по р-ну Жаб'є. 9 серпня відділ вночі обстріляв зі скорострілів приміщення райцентру Жаб'є та станиці стрибків в селах Голови і Краснопілля. Большевики були так заскочені нападом, що навіть не пробували відстрілюватись. Майор НКВД, як опісля виявилось, тікаючи в переполоху до пивниці, так вдарився головою до муру, що до трьох днів помер.