Цитата #134 из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Масові облави в Станиславові (театр), в Надвірянщині, Делятинщині, Коломийщині та епілоги цих облав розстріли, запроторювання до концтаборів і депортації на важкі роботи до Німеччини, мали бути засобами для створення прірви між населенням і повстанськими відділами, щоб потім можна було легко з ними розправитися. Акомпаніяментом до тієї хвилі німецького терору були скрізь насильно організовані збори з вияснюванням та погрозами а далі летючки до повстанських відділів з закликом виходити з лісу і складати зброю.

Просмотров: 5

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Еще цитаты из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Для вишколу командирів було зорганізовано за німецької окупації низку підстаршинських шкіл та три старшинські: старшинська школа УПА-Північ під керівництвом пор. Польового і полк. Гончаренка-Ступницького, старшинська школа УПА-Захід під керівництвом пор. Хмеля і старшинська школа "Олені" під керівництвом пор. Польового. Докладніше про ті школи подано в окремому розділі нашого начерку, присвяченому розглядові організаційної побудови УПА.

Просмотров: 3

В 1943 р., з моментом організування УПА-Південь стає Командиром УПА-Південь як полк. Батько. Загинув в бою з фронтовими частинами "заградітєльних" відділів НКВД 10. червня 1944 р. на Вінниччині.

Просмотров: 7

Підвідділ УПА перед вимаршем в рейд був забезпечений в потрібну кількість листівок та іншої революційної літератури на українській і румунській мовах. Політичним заступником сотн. Хмари був назначений к-р Перебийніс.

Просмотров: 4

Літом 1949 р. відділ УПА під командуванням сотника Хмари відбув рейд на територію Румунії. Про цей рейд читаємо в бюлетені "Осередку Пропаганди й Інформації УГВР", ч. 4 за травень 1950 р.:

Просмотров: 4

Після ліквідації червоних партизан в Чорному Лісі, вимашеровує кілька куренів УПА в погоню за кількатисячним відділом Шукаєва, що, одержавши підкріплення десантним шляхом, став пострахом Скільщини, Турчанщини й Самбірщіни, тероризуючи й грабуючи цивільне українське населення. Маршрутою Грабівка - Цинява - Лоп'янка - Велдіж - Мізунь - Кальна - Слобода - Болехівка - Бряза - Кам'янка перейшли боєві частини УПА Долинщину і Скільщину, маршуючи днем для підкріплення настроїв населення і в половині липня зустрілись з большевицьким загоном в Турчанщині. В районі сіл Риків-Завадка-Росохач оглушуючим ударом розторощено осередок большевицьких банд. Громлені вдень і вночі в безнастанних боях, большевицькі партизани кинулись в паніці до втечі на захід, залишаючи велике число вбитих, свою зброю й табори. В погоні за ними наткнулись відділи УПА на мадярську фронтову частину, яку оточено 24. 7. в с. Туря і роззброєно, а кілька днів пізніше на німців. З німцями прийшло до великого бою 27 липня в районі с. Жданна при ужитті по обох сторонах важкої зброї. Несподіваним союзником УПА в цьому бою стало большевицьке летунство, яке вважаючи мабуть відціли УПА загоном Шукаєва, збомбило й обстріляло скорострільним вогнем німців. Німецьку частину було розбито зовсім.

Просмотров: 4