"При столі... зібрався ввесь штаб куреня "Орли" з курінним К., колишнім легіоновим старшиною, на чолі. Зпоміж сотенних - двох б. старшин Червоної Армії, два другі - бувші легіоністи. Крім цього, до штабу входили ще: виховник, адютант, медсестра й дві інші жінки, - це все з кадрів ОУН. Всі вони одягнені в однакові однострої з відзнаками військових ступенів на рукавах (курінний - 1 широкий пасок, сотенний - 3 вузькі, чотові - 2, ройові - 1 срібний пасок). Убрання дреліхові, як у всіх вояків, емблема "Орла" на горішній частині лівого рукава. Довідуюсь, що курінь "Орли" входить у склад Н. групи, має 4 сотні по 200 стрільців, кожна сотня в складі 3 стрілецьких і одної кулеметної чоти, в стрілецькій чоті по 4 рої й гранатометна ланка. Разом на озброєнні куреня: 48 "дегтярів", 16 "максимів", 12 легких і 4 важкі гранатомети. Крім цього, всі старшини й підстаршини озброєні в автомати. Поза курінем в селі є ще "самооборона", до якої входить біля 500 люда резерви з 14 кулеметами й 1 гранатометом. Разом у селі є около 1.300 люда залоги з озброєнням, що рівняється силі "дивізії" з часів Визвольних Змагань, - сміючись завважує курінний. Курінь входить у склад Н. групи, що складається з 4 українських і 1 азербайджанського куренів, подібного складу, 1 кінно-козацької сотні та сотні полевої жандармерії. Харчевий стан групи (мова тут про загін ім. Наливайка з ВО "Турів", УПА-Північ - П.М.), около 4.500 люда, але в випадку небезпеки або загрози цей стан, дорогою мобілізації, підноситься до 8.000 люда".