Цитата #11 из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Так було в часах гетьмана Івана Мазепи, коли Україна ввійшла в круговорот московсько-шведської війни, так було в часах коліївщини, коли на Україну впала тінь нового польсько-московського конфлікту, так було й по розвалі царської Росії, коли над Україною нависло мариво російської "гражданської війни". В усіх випадках український нарід виступив як самостійний чинник, стаючи до збройної боротьби за свої власні інтереси й не дозволяючи чужим силам використовувати Україну, як безвольний об'єкт, чи як засіб своїх дій. І, хоч усі три згадані зриви не увінчались безпосередніми ефектами успіхами, то все ж таки всі три вони відіграли надзвичайно важливу ролю в житті української нації; збройна боротьба Великого Гетьмана зродила "мазепинця", свідомого українця-самостійника; традиція Коліївщини стала праджерелом національно-політичної свідомости та революційних ідей Батька українського відродження Тараса Шевченка; а Визвольні Змагання 1917-23 рр. започаткували нову добу нашої історії.

Просмотров: 5

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Українська Повстанська Армія 1942-1952

Еще цитаты из книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952»

Ось маєте, гади і брехуни, нашу відповідь, нашого правдивого двадцятого!"

Просмотров: 6

Василь Сидор народився 1911 в Сокальщині. По закінченні середньої освіти записується на Львівський університет, та поліційні переслідування не дають йому змоги студіювати. Покликаний до служби у польській армії він студіює в старшинській школі, з якої однак після гострого політичного конфлікту з шовіністичним командантом школи "вилітає", з трудом оминувши військового суду. Пластун від найнижчих кляс гімназії, надзвичайно активний революціонер, член ОУН від гімназійної лавки, Василь Сидор віддається всеціло революційній праці й широко та міцно розбудовує організаційну сітку ОУН та націоналістичний рух в Сокальщині, проломлює "сокальський кордон" і поширює сітку ОУН теж на Волинь і Холмщину. В 1936 р. стає членом Проводу ОУН на Північно-Західніх Українських Землях і розбудовує сітку революційного підпілля на Волині і, зокрема, на Поліссю. Під час свого ув'язнення в 1938-39 рр. був "старостою", тобто провідником українських політичних в'язнів у великій львівській тюрмі "Бригідки". Під час першої большевицької окупації залишається на Рідних Землях як Військовий Референт Краєвої Екзекутиви ОУН. Учасник ІІ. Великого Збору ОУН, стає від літа 1941 р. членом Головного Військового Штабу ОУН. Осінню 1942 р. виїжджає з доручення цього штабу на Полісся для простудіювання ситуації на тих теренах і, сконтактувавшись з майором Шухевичем-Туром, керує організування перших віддідів УПА на Поліссю й Волині та переходом до УПА відділів української міліції. Він теж організує Волинський КВШ, - Крайовий Військовий Штаб, що став опісля Штабом УПА-Північ, будучи тим самим першим Шефом Штабу УПА-Північ. В 1943 р. ІІІ. Надзвичайний Великий Збір ОУН обирає його заочно членом Головної Ради ОУН. В 1943 р. керує переорганізуванням УНС в УПА-Захід у Львівському Краю (північній частині Галичини) і обіймає опісля пост Командира УПА-Захід. Від 1947 р. Генеральний Суддя ОУН та Краєвий Провідник ОУН в Карпатському Краю.

Просмотров: 3

Три перші методи це, так сказати б, підготова, вступ; три останні - властиві засоби терору.

Просмотров: 5

Тільки спільними силами всіх поневолених народів можна перемогти імперіялістичних хижаків Москви й Берліну і побудувати незалежні держави Кавказу й Азії.

Просмотров: 2

(За органом УГВР "Самостійність", 1946 р.)

Просмотров: 6